Забезпечення безпеки особистих даних є ключовим аспектом захисту прав осіб, що викривають корупційні дії. Існує можливість подати повідомлення анонімно або вказавши особисті дані, дотримуючись при цьому конфіденційності.

Анонімність і конфіденційність – це поняття, які мають суттєві відмінності, які важливо знати тим, хто планує повідомити про порушення.

Конфіденційність викривача передбачає заборону на розкриття інформації, що стосується особистості викривача, його родини чи інших даних, які можуть призвести до його ідентифікації. Організація, до якої звертається викривач, зобов'язана гарантувати збереження конфіденційності цієї інформації.

До конфіденційної інформації належать:

прізвище, ім'я та по батькові; дата і місце народження; інформація про місце роботи та посаду; дані про військову службу; інформація про навчальні заклади чи стажування; дані, що підтверджують статус викривача як підприємця; сімейний стан; адреса проживання та роботи; контактні дані, включаючи номер телефону і електронну пошту; фотографії; дані про акаунти в соціальних мережах тощо.

За розголошення таких даних передбачена відповідальність, включаючи дисциплінарну, адміністративну або кримінальну, однак в окремих випадках, зазначених у Законі "Про запобігання корупції", це може не вважатися порушенням.

Право на анонімність дозволяє особі повідомити про корупцію без надання жодних особистих даних. Анонімні звернення також підлягають розгляду. Однак, щоб отримати статус викривача і право на захист та винагороду, особа повинна надати інформацію про себе та докази того, що саме вона зробила анонімне повідомлення. Для захисту особистих даних анонімного викривача можуть бути вжиті заходи безпеки, такі як забезпечення конфіденційності інформації та закриті судові розгляди.

Кожен має право вибирати, як повідомити про корупцію, залежно від своїх мотивів та обставин. Важливо враховувати зазначені відмінності, щоб уникнути непорозумінь та помилкових очікувань.